Пам’ятка

вихователям ЗДО

 

1. Прийшла до дитячого садка — зроби розумне і благороднее обличчя.

2. Щоразу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє дитинство і про всяк випадок з’їж морозива.

3. Нехай усі моделі світу, побачивши твою посмішку, подадуть у відставку.

4.   Не лізь у душу до дитини, якщо тебе про це не просили.

5.   Йди на роботу з радістю, з роботи — з приємною втомою.

6.    Жартуй до тих пір, поки не навчишся.

7.  Пам’ятай: поганий лікар може забрати життя, а поганий педагог — спопелити душу.

8. Приходити до дітей слід настільки підготовленою, щоб знати точно: для чого прийшла, куди прийшла, що робитимеш і чи буде від цього добре.

9.  Щоразу, коли хочеться нагрубіянити кому-небудь, рахуй до мільйона.

10.  Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге, щасливе педагогічне життя.

11.  Люби кого-небудь, і тоді в тебе все буде добре.

12.  Якщо до тебе прийшли на заняття, уяви, що ти актриса, найкращий педагог країни, найщасливіша людина.

13.  Завжди кажи батькам найкращу правду, яку ти знаєш.

14.  Пишайся своїми помилками, і тоді їх у тебе меншатиме.

15.  Найвищий прояв педагогічної успішності — посмішка на обличчях дітей.

16.  Якщо ти вмієш звичайнісінький факт подати як відкриття і здивувати і захопити дітей, то можеш вважати, що половину справи ти зробила.

17.  Пам’ятай: хороші педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.

18.  Віддай роботі все, а коли вийдеш зі стін дитячого садка, розпочни новее життя.

19.  Намагайся завжди бути здоровою, навіть якщо в це ніхто не повірить.

20.  Одягайся так, щоб бути прикладом і для дітей, і для дорослих.

21.  Пам’ятай: якщо твій голос стає загрозливо -хриплим, отже, ти робиш щось не те.

22.  Добре, якщо пізнього вечора, коли ти згадуєш своїх вихованців, на обличчі з’являється посмішка.

 

 

Сучасні підходи до  організації ігор-занять

з дітьми раннього та молодшого

дошкільноговіку.

(методичні рекомендації)

        Л. С. Виготський в своїх дослідженнях доводить, що сприймання  є основною психічною функцією дітей раннього та молодшого дошкільного віку. Будь-яке сприймання в цьому віці відрізняється двома особливостями: афективний характер – так Виготський визначає першу особливість, яка відображає яскравість та емоційну забарвленість всього, що сприймає дитина. Друга особливість в тому, що саме на основі  сприймання розвиваються інші психічні функції дитини: увага, мова, мислення, уява.

          Мислення маленької дитини має наочно-дійову форму як вміння відтворювати раніше побачене на основі конкретної наочної ситуації. Виготський відзначає, що саме в цьому віці «вся свідомість працює на користь сприймання». Отже, для забезпечення гармонійного розвитку дітей 2-3 років педагогам необхідно створити умови для розвитку дитячого сприймання. А позитивними вони будуть лише тоді, коли педагог організує емоційно-забарвлене сприймання дітьми предметів та явищ навколишньої дійсності, що переходить в дію,  яке супроводжується коментарями дорослого. Основним принципом організації навчання дітей раннього та молодшого дошкільного віку можна визначити так: що бачу, з чим дію, те і розумію!

      В ранньому та молодшому дошкільному віці  діти сприймають якийсь предмет або явище  по одній деталі, і спираючись на неї, осмислюють весь предмет. Таке сприймання цілого за однією деталлю  є природною особливістю дитячого сприйняття і носить назву «Синкретизм».

      Спираючись на дослідження Н.Короткової про особливості розвитку пізнавальної діяльності малюків, ігри - заняття   з дітьми 2-3 років  необхідно будувати на основі організації практичнихдій з предметами та іграшками,  в  ігрових вправах з образно-символічними матеріалами: настільно-друкованими матеріалами, кубиками, предметними картинками.

        Пізнавальний розвиток дітей відбувається в різних видах діяльності: ігровій, продуктивній (малювання, ліплення, аплікація, конструювання),  сприйманні художньої літератури та музики яке організовується дорослими навколо тем,  які близькі дітям. Він має цілісний   характер, що базується на цілісному сприйманні  навколишнього світу.

        При такому підході до спільної діяльності дорослого з дітьми добре використовувати єдиний ігровий сюжет ( гра в козенят, зайчиків, прогулянка в ліс), або внесення та обігрування привабливої іграшки-персонажу ( лялька, ведмедик, іграшки з лялькового театру) чи  хтось приходить в гості і пропонує дітям погратися. Організація занять у формі вправ ігрового характеру дозволяє забезпечити цілісність образного сприймання, що найбільше підходить для дітей раннього віку.

      

Основні прийоми, які можна використати при організації ігор-занять з дітьми раннього віку:

 

-            Сюрпризні моменти, пов'язані з неочікуваною появою або зникненням іграшок та предметів.

 

-            Використання зорових (картинки, ілюстрації, книги, предмети та іграшки) слухових (музика, мова, шуми, записані на дисках ), тактильні (предмети та іграшки різної фактури і текстури) прийомів , поєднаних з супроводом дій дитини та коментарем дорослого чи невеличкими літературними текстами.

 

-            Прихід в гості до дітей іграшок чи персонажів лялькового театру з проханням допомогти їм в чомусь.

 

-            Спонукання малюків до наслідувальних рухів( «Давайте пострибаємо як зайчики, політаємо як пташечки і т.д.).

 

-            Образно-виразний показ ілюстративного матеріалу («Ой, що тут у нас на таці стоїть? (вихователь заглядає під серветку і звертається до дітей: «Дітки, а знаєте хто до вас в гості прийшов? Звірята. Ось вони» і т.д.).

 

-            Використання загадок, потішок, творів художньої літератури, як цікавого моменту, що спонукає дітей до продуктивної пізнавальної діяльності( «Падав сніг»).

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ

ЗАНЯТЬ З ДІТЬМИ

РАННЬОГО ВІКУ

(методчні рекомендації)

 

         Індивідуальні заняття з дітьми раннього віку можуть включати в себе такі структурні компоненти, як ігри і завдання з розвитку мовлення, сенсорики, розвитку дрібної моторики руки і ознайомлення з навколишнім.

 

1. Заняття  найкраще починати з вправ, направлених на формування сенсорної культури (закріплення і повторення матеріалу,  що дає дитині можливість налаштуватися на подальшу роботу, отримати позитивні емоції від того, що в неї щось виходить);

 

2. Основна частина – самий активний етап заняття. Вона включає в себе знайомство з навколишнім світом та розвиток мовлення. В основній частині систематизується та узагальнюється мовленнєвий матеріал, засвоєний  в процесі інших видів діяльності, розширюється словник, активізується зв'язне мовлення.

 

3. Формуючи  уявлення про навколишній світ, готуємо дітей до сприйняття слова, разом з тим і художнього.  На це відводиться до 5-7хв.

 

4. Щоб дитина не перевтомилася, необхідно переключати її на інші види діяльності, на розвиток рухової активності та дії з предметами. В цій частині розширяється пасивний словник дитини, супроводжуючи діяльність потішкою,  віршем, словами рухливої гри.

 

5. Закінчуватися заняття може самостійною грою дитини з іграшкою або матеріалом, що їй сподобався, або з якою навчилася діяти. Це дозволить вихователеві плавно перевести дитину із ситуації гри та спілкування з дорослим до самостійної діяльності.